Бойко Іван Давидович

Матеріал з Wiki Носівщина
Іван Бойко

Іван Давидович Бойко (народився (17) 30 вересня 1899, с. Володькова Дівиця, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — помер 5 червня 1971, м. Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський історик, педагог, професор, доктор історичних наук.

Життєпис[ред.]

Народився в с. Володькова Дівиця, нині — Носівського району Чернігівської області.

Закінчив історико-економічний факультет Ніжинського інституту народної освіти.

Викладав суспільствознавство в Бориспільській семирічній школі (1923-1930).

У 1929—1932 роках навчався в аспірантурі Інституту української культури ВУАН, працював в.о. зав. кафедрою історії СРСР та історії України у Вінницькому педагогічному інституті.

в 1934-1941 – в. о. доцента кафедри історії СРСР, з 1936 – зав. кафедрою історії СРСР та історії України Харківського державного університету.

1940 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Польське повстання 1863 р. на Україні».

В роки німецько-радянської війни працював завідувачем кафедри історії СРСР та історії України в Об'єднаному українському державному університеті в м. Кзил-Орда (нині Кизилорда, Казахстан) та зав. кафедри історії України в Харківському державному університеті.

Від 1945 до 1948 — завідувач учбовою частиною Республіканської партійної школи при ЦК КПУ, проректор з науково-видавничої частини та завідувач кафедри історії СРСР Вищої партійної школи при ЦК КПУ.

У 1950 отримав звання доцента.

Завідувач відділу історії феодалізму, старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР (1955–1963).

Член делегації СРСР на XII Міжнародному конгресі істориків (Рим, 1955).

З 1963 на пенсії.

1964 захистив докторську дисертацію на тему «Селянство України в другій пол. 16 — першій пол. 17 ст.».

Від жовтня 1966 працював старшим науковим співробітником-консультантом відділу етнографії Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР.

Праці[ред.]

Автор понад 80 праць з історії СРСР та України, серед яких:

  • Селянство України в другій пол. XVI – першій пол. XVII ст. К., 1963
  • Історія Української РСР, т. 1–2. К., 1963–65 [у співавт.].
  • Триста років возз'єднання України з Росією. К., 1953;
  • Переяславська Рада та її історичне значення. К., 1954.

Відзнаки[ред.]

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани».

Посилання[ред.]

Література[ред.]

  • Учені вузів Української РСР. К., 1968
  • Іван Давидович Бойко. (Некролог). "УІЖ", 1971, № 8 (125)
  • Вчені Інституту історії України. К., 1998.
  • Нарис Василя Швидкого у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.