Головна сторінка

Матеріал з Wiki Носівщина

В «Енциклопедії Носівщини» вже 441 статей, 1154 сторінок, 4017 редагувань, 153 файлів.

Створити статтюНовіУсіПотрібніЧаПиУ ЗМІ

ЗареєструйтесяУвійдіть

Список інтернет-ресурсів про Носівку і Носівський район

Дерево категорій

Люди за абеткою:
АБВГДЄЖЗІКЛМНОПРСТФХЦЧШЩЮЯ

Носівський район

Населені пункти: Носівка, села…

Фото місяця

Носівочка - з мосту на північ - panoramio.jpg Панорамне фото з річкою Носівочка - з мосту на північ.

Вибрана стаття про особу

Наталя Богомолець-Лазурська

Наталя Михайлівна Богомолець-Лазурська (народилася 9 листопада 1880 в селі Лихачів Козелецького повіту Чернігівської губернії, нині Носівського району Чернігівської області — померла 1958 в Києві) — актриса, історик українського театру.

Наталя Богомолець народилася в сім'ї дворянина Михайла Михайловича Богомольця, який був дядьком видатного українського фізіолога, академіка О. Богомольця.

У 1890-х роках родина жила в Кишиневі, де М. М. Богомолець працював керівником акцизними зборами Бессарабської губернії. В 1894–1898 Наталя навчалася в кишинівській гімназії.

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. грала у виставах М. Садовського разом з М. Заньковецькою.

На початку ХХ ст. навчалась на історико-філологічному факультеті Одеських вищих жіночих курсів, брала участь у роботі історико-літературного гуртка.

1908 вийшла заміж за приват-доцента Імператорського Новоросійського університету В. Ф. Лазурського.

В одеській пресі публікувала біографічні нариси про діячів українського театру, популяризувала його діяльність. 1917 разом з чоловіком організувала у Козельці, а потім в Одесі Українське мистецьке товариство ім. М. Заньковецької.

На шпальтах газет «Одесский листок» та «Молода Украйна» виступала за розвиток української культури та, зокрема, театру.

На початку 1940-х опублікувала замітку про історію Одеси. Після смерті чоловіка у 1947 переїхала до сина в Київ.

Її головним внеском в історичну біографістику є нарис життя та творчості М. Заньковецької, який, попри лаконічність, вважається найбільш достовірним, адже був схвалений самою актрисою. До того ж вона консультувала І. Дуриліна, автора великої монографії про М. Заньковецьку. Написала спогади про С. Дуриліна та Марка Кропивницького.

Читати далі…

Вибрана стаття про населений пункт

Дерев'яна Вознесенська церква у Макіївці, збудована 1871, зруйнована 1986

Макіївка — село в Україні, в Носівському районі Чернігівської області. Населення становить 1295 осіб. Орган місцевого самоврядування — Макіївська сільська рада. З 2015 року Макіївка є центром Макіївської сільської об'єднаної територіальної громади, створеної у рамках адміністративно-територіальної реформи.

Першими свідченнями людської діяльності на території сучасної Макіївки є розташовані поблизу неї могили епохи бронзи (ІІ тис. до н. е.). Щодо власне села Макіївки, то на картах початку XVII століття французького військового інженера Гійома де Боплана, виданих в Амстердамі 1657 року є нанесені села Биків і Галиця, а між ними, на місці сучасної Макіївки, розташована Sualan-Dabrova Зелена діброва. Трохи південніше від Зеленої діброви нанесене поселення Derzzekrai (Держикрай). Можливо це старіша назва села.

Перша згадка про Макіївку (початкова назва — Мокієвка) відноситься до 1695 року і пов'язується з іменем родича і соратника Івана Мазепи полковника Костянтина Мокієвського, який населив це село людьми. Після смерті полковника Макіївка була відібрана від його нащадків Мокієвських-Мировичів і належала «гетьманській булаві», а згодом і особисто гетьману Івану Скоропадському. З 1715 року село з усіма прилеглими угіддями, церквою, млином і греблею належало полковникові Київському Антіну Танському. Він заселив Макіївку людьми з території Білоцерківського полку — своїх колишніх володінь.

Читати далі…

Вибраний список

Славні імена Носівщини. Обкладинка другого видання

Список видатних людей Носівщини

  1. Авраменко Ілля Корнійович (1907-1973) – російський поет, автор книжок «Шестой горизонт», «Долина кедров», «Походные тетради», «Стихотворения и поэмы», «Дом на Мойке» та ін. Секретар Ленінградської Спілки письменників. Народився в с. Володькова Дівиця (нині – Червоні Партизани) Носівського району.
  2. Адаменко Микола Олексійович (05.11.1937-22.04.1991) – поет і художник, завідувач клубом у селі Ясна Зірка. Заслужений працівник культури УРСР (з 1973).
  3. Андрієнко Микола Петрович (1948-2009) – журналіст, поет, прозаїк, автор поетичних збірок, психологічного роману „Лисогори”, політик. Народився в с. Федорівці Фастівського району на Київщині.
  4. Байда Анатолій Ілліч (1906-1978) — будівельник, керуючий трестом Південзахідтрансбуд, Герой Соціалістичної Праці, кавалер ордена Леніна та інших урядових нагород.
  5. Байда Володимир Іларіонович (1932 р.н.) – кандидат сільськогосподарських наук, директор Чернігівської обласної проектно-дослідної станції хімізації сільського господарства. Уродженець с. Мрин. Нагороджений орденом Леніна.
  6. Баклан Микола Миколайович (1924-1978) – учитель-краєзнавець. Написав «Історію села Макіївки», видану у 1996 році Всеукраїнським благодійним фондом «Відродження села Макіївки Носівського району Чернігівської області». Жив, працював і похований у Макіївці Носівського району.
  7. Беєр Костянтин Дмитрович (1911-1943) – партизан з’єднання „За Батьківщину”.

Читати далі…

Корисні ресурси