Каталей Василь Васильович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Василий Каталей.jpg

Василь Васильович Каталей (народився 1818 в селі Плоске, тоді Ніжинського повіту — помер 21 грудня 1877 в Болгарії, похований в селі Плоске) — віськовик Російської імператорської армії, піхотинець, генерал-лейтенант, учасник Російсько-турецької війни (1877—1878).

Життєпис[ред.]

Походив з обер-офіцерських дітей, народився в 1818 р. Виховувався в Ніжинському ліцеї князя Безбородька. 1836 року вступив до Якутського піхотного полку на військову службу, проведений в прапорщики 26 червня 1838 року. 1860 року проведений в полковники і призначений командиром Дніпровського піхотного полку. Потім командував полками: Кексгольмським гренадерським Імператора Австрійського і Лейб-гвардії Литовським.

1864 року Василь Каталей підвищений до генерал-майора, 30 серпня 1869 року зарахований до Свити його величності і призначений виконуючим обов'язки начальника місцевих військ Казанського військового округу, а 1872 року переміщений на таку ж посаду до Петербурзького військового округу. 13 травня 1873 року підвищений в генерал-лейтенанти[1].

З квітня 1875 числився членом Головного комітету з улаштування та утворення військ.

При сформуванні наприкінці 1876 діючої армії призначений начальником її військових сполучень, а в березні наступного року переміщений на посаду начальника 3-ї гвардійської піхотної дивізії, на чолі якої взяв участь в облозі Плевни і відбитті прориву з неї турків 28 листопада. При переслідуванні турків, що відступали від Араб-Конакова, Шандорніка і Ташкісена, слідуючи 21 грудня 1877 року верхи зі своїм штабом на чолі роти, яка йшла в авангарді, Каталей поблизу села Марківці потрапив під обстріл рушничним вогнем з дистанції 700 кроків і був убитий на місці. Разом з ним був убитий командир бригади генерал-майор Філософов, який їхав поруч[2][3].

Похований у родовому маєтку у селі Плоске Ніжинського повіту[4].

Василю Каталею належить ряд статей в «Військовому збірнику» і «Руському інваліду» з питань освіти і виховання військ.

Відзнаки[ред.]

Нагороджений російськими орденами:[5]

  • Св. Анни 1-й и 2-й ст. з короною,
  • Св. Станіслава 1-й ст. и 2-й ст. з короною,
  • Св. Володимира 3-й ст.

Пам'ять[ред.]

Пам'ятник Василю Каталею та Дмитру Філософову

Гвардійський російський пам'ятник побудований 1885 року на добровільні пожертвування військовослужбовців третьої гвардійської піхотної дивізії. У Софії, Болгарія, став відомий як «Пам'ятник російських генералів». 1942 року він був зруйнований, за наказом фашистського болгарського офіцера. 1978 року пам'ятник був повністю відновлений.

Після усунення від влади Болгарської комуністичної партії в 1989 жодна державна інстанція за монументом не доглядала. Були вкрадені частини металевих виробів, облицювання та інші. 2007-2008 років пам'ятник був повністю відреставрований. Необхідні кошти були надані Асоціацією болгарських медій у світі, Національним рухом «Руссофіли», Російський фонд для світу — Москви, «Руснефтехім Болканс» АД, сем. Мелік-Пашаєва і Стефан Шарлопов. Урочисте відкриття відбулося 19 лютого 2008 р.[6][7]

Каталей Василь Васильович[ред.]

Стаття в книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

(1818-1877) – російський генерал, учасник російсько-турецької війни 1877-1878 рр. народився в с. Плоскому (нині Носівського району на Чернігівщині). Походив з обер-офіцерських дітей. Виховувався в Ніжинському ліцеї князя Безбородька. На службу вступив у Якутському піхотному полку в 1836 р., проведений в прапорщики 26 червня 1838 р. У 1860 р. проведений в полковники і призначений командиром Дніпровського піхотного полку. Потім командував полками: Кексгольмським гренадерським Імператора Австрійського і Лейб-гвардії Литовським. У 1864 р. Каталей проведений в генерал-майори, 30 серпня 1869 р. зарахований до Свити Його Величності і призначений виконуючим обов’язки начальника місцевих військ Казанського військового округу, а в 1872 р. переміщений на таку ж посаду в Петербурзький військовий округ; 13 травня 1873 р. проведений в генерал-лейтенанти. З квітня 1875 р. перебував ще членом Головного комітету по влаштуванню і формуванню військ.

При формуванні в кінці 1876 р. діючої армії, призначений начальником її військових сполучень, а в березні наступного року переміщений на посаду начальника 3-ої гвардійської піхотної дивізії, на чолі якої взяв участь в облозі Плевни і відбитті прориву з неї турків 28 листопада.

При переслідуванні турків, що відступали від Араб-Конака, Шандорника і Ташкисена, слідуючи 21 грудня 1877 р. верхи зі своїм штабом на чолі роти, що йшла в авангарді, Каталей біля с. Марківці зазнав обстрілу із вогнепальної зброї з дистанції 700 кроків і був убитий на місці. Разом з ним було убито і командира бригади генерал-майора Філософова, котрий їхав поряд.

Тіло генерал-майора Каталея привезли до рідного села на підводі і поховали біля церкви святих Петра і Павла. На могилі поклали двометрову гранітну плиту з написом. Під час революції та громадянської війни до могили залазили селяни і говорили, що чоботи генерала зовсім не зіпсовані. Останки В.В. Каталея у 60-х роках XX-ст. були перенесені на сільське кладовище, а надгробок зник.

Каталею належить ряд статей в «Військовій збірці» і «Російському інвалідові» з питань освіти і виховання військ.

Дату 21 грудня називає «Военная энциклопедия» І.Д. Ситіна. У «Російському біографічному словнику» Половцова вказано, що Каталей був убитий під Петричевим 29 грудня 1877 р., дата поранення Д. А. Філософова не вказана, мовиться тільки, що він помер в госпіталі в Орханіє 29 грудня.

Примітки[ред.]

  1. Милорадович Г. А. Список лиц свиты их величеств с царствования императора Петра I по 1886 год. СПб., 1886.
  2. Военная энциклопедия / Под ред. В. Ф. Новицкого и др. — СПб.: т-во И. В. Сытина, 1911—1915. — Т. 1.
  3. Освободителната война 1877—1878, ДИ «П.Берон», София, 1986, с. 28, 126, 143—144
  4. Каталей Василий Васильевич
  5. Каталей Василий Васильевич, Министерство обороны Российской Федерации
  6. Преди — сега: паметникът на руските генерали Василий Каталей и Дмитрий Философов
  7. София. Паметник на ген. Василий Каталей и ген. Дмитрий Философов, переглянуто 29 листопада 2011

Посилання[ред.]

Література[ред.]

  1. Послужні списки за 1872 в архиві Голавного Штабу св. № 433; генеральські списки з 1863 г., книга 4, ч. 3, стр. 1853; стаття Енкеля в "Военном Сборнике", 1880, №№ 10, 11 і 1881, №№ 1—7.