Мальви

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
«Мальви», 2015 рік

«Мальви» — Народний аматорський фольклорний колектив із села Макіївка Носівського району.

Колектив заснований у вересні 2011 року на основі клубу «Українські посиденьки», який діяв при бібліотеці.

Люди[ред.]

Станом на 2015 у колективі дев'ять учасників (сім жінок і два чоловіки) різних професій і віку: Микола Сидоренко (художній керівник), Віталій Баклан, Лідія Бідна, Раїса Сидоренко, Раїса Могильна, Яніна Степанюк, Онися Забейда, Раїса Мельник, Віра Харченко.

Відзнаки[ред.]

2019

  • Відкритий Чернігівський міський фестиваль вертепів «Христос Рождається! Славімо його!», місто Чернігів.
  • Х Всеукраїнський фольклорно-етнографічний фестиваль ім. Василя Верховинця «Золоті ключі» в Пущі Водиці (Гран-прі)
  • Всеукраїнський сільський фестиваль народної творчості «Катеринина пісня» присвячений пам'яті народної художниці України Катерини Білокур.
  • VI Всеукраїнський фестиваль «Відродження українського села,його духовності і культури», село Піски Бахмацького району,Чернігівської області (Диплом І ступеня!)
  • І Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної творчості «Джерело духовності» Засульської об'єднаної громади Полтавської області (Гран-прі)
  • Ніжинський районний фольклорно - мистецьке свято «Скарбниця зоряних талантів», село Заньки Ніжинського району.
  • Зйомки програми «Фольк-UA» що на національному каналі України «UA:Перший» в музеї архітектури та побуту «Пирогів».
  • ІІ Всеукраїнський фестиваль етнокультури та народних промислів «СіверЕтноФест», місто Глухів Сумської області.
  • Всеукраїнський фольклорний фестиваль «Співоче поле», місто Прилуки.
  • VI Всеукраїнський фестиваль майстрів народної творчості «Переяславський ярмарок», місто Переяслав Хмельницький.
  • ХІ відкритий міський фольклорний фестиваль «Перлини душі народної», місто Носівка (І місце)
  • IV Національний Чемпіонат України з фольклору «Eurofolk-Запоріжжя 2019» (І місце)

2018

  • Відкритий Чернігівський міський фестиваль вертепів «Христос рождається! Славімо його!» (Диплом)
  • V Всеукраїнський фестиваль «Відродження українського села, його духовності і культури», село Піски Бахмацького району Чернігівської області. (Диплом І ступеня)
  • Всеукраїнський фестиваль народної творчості «Ярмаринка» на Національному Сорочинському ярмарку. (Диплом І ступеня)
  • ІІ Міжнародний фестиваль культури «Гребінчині вечорниці» в селі Мар'янівка та місті Гребінка Полтавської області. (Диплом за 2 місце)
  • ХІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс аматорської творчості «Пісенні візерунки» місто Буча,Київська область. (Диплом І ступеня).
  • V Всеукраїнськи фестиваль майстрів народного мистецтва «Переяславський ярмарок» місто Переяслав Хмельницький, Київська область. (Диплом лауреата за збереження та популяризацію української традиційної культури).
  • І відкритий міський фольклорний фестиваль «Перлини душі народної», місто Носівка (Диплом за зайняте І місце).

У 2012 та 2015 роках займали І-ше місце на районному фольклорному фестивалі «Перлини душі народної» (м. Носівка).

Мальви[ред.]

Нарис, який підготувала Людмила Хвоя для Мистецького порталу «Жінка–УКРАЇНКА», Посилання, 2015

Українці мають багату пісенну спадщину. Співають українські народні пісні і у великих містах, і в маленьких селах. Аматори сцени завжди із великим задоволенням виступають перед глядачами. Мабуть, не знайти в Україні села, де б не було художньої самодіяльності. І це незважаючи на те, що сільські будинки культури взимку у більшості своїй не опалюються, відсутні музичні інструменти або ж немає відповідних спеціалістів. Та ті, хто не уявляє свого життя без неповторних народних українських пісень, попри всі проблеми і перешкоди, знаходять можливості співати, виступати, брати участь у фестивалях.

Не є винятком і село Макіївка, що в Носівському районі Чернігівської області. Спочатку макіївські любителі української автентичної пісні та вишивки об'єдналися у клуб під назвою «Українські посиденьки», який діяв при бібліотеці. Одного разу директор сільського будинку культури попросив їх допомогти у підготовці звітного концерту. Відтоді, а саме з 2011 року, і бере свій початок фольклорний колектив «Мальви».

Художнім керівником став Микола Сидоренко. Він же і директор Макіївського будинку культури. Випускник Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. Пізніше навчався в Національній Академії керівних кадрів культури і мистецтв України. Миколі Володимировичу – 29 років. Молодий, завзятий, енергійний, професіонал своєї справи. В колективі дев'ять учасників (сім жінок і два чоловіки). Різних професій і віку.

За чотири роки вже набралися досвіду, можуть похвалитися першими успіхами. Так, в 2012 та 2015 роках займали І-ше місце на районному фольклорному фестивалі «Перлини душі народної» (м. Носівка). Брали участь у Міжнародному фольклорному фестивалі національних культур «Поліське коло», який традиційно проходить у серпні місяці у місті Чернігові.

В грудні 2015 року фольклорний колектив «Мальви» виступав на сцені Богданівського сільського будинку культури (Яготинський район, Київська область), де проходило мистецьке дійство, присвячене 115-ій річниці з дня народження талановитої української художниці Катерини Білокур. Присутнім в залі глядачам дуже сподобався виступ самодіяльних артистів із Чернігівщини. Привабили вони гарними голосами, майстерним виконанням пісень.

Не можна не сказати декілька слів про сценічні костюми. Вони автентичні. А які ж гарні на жінках сорочки! Може хто й не повірить, але пошив і вишив їх хрестиком один із учасників колективу – Віталій Баклан. До речі, Микола Сидоренко вишиває бісером ікони. Представниці жіноцтва не відстають від чоловіків. Вишивають хрестиком, в'яжуть на спицях. Є у них ще одне на всіх спільне захоплення – це квіти. Ось такі талановиті люди живуть у Макіївці!

Попереду у невеликого, молодого (вони утворені лише в 2011!) і дуже харизматичного колективу ще багато роботи та планів на майбутнє. Необхідно поповнювати репертуар новими піснями. Чекають виступи на різноманітних мистецьких заходах. Залишається лише побажати їм успіхів та натхнення в добрій справі – пропаганді української народної пісенної спадщини. Вони її знають, люблять і дарують нам – глядачам.

Учасники колективу: Микола Сидоренко (художній керівник), Віталій Баклан, Лідія Бідна, Раїса Сидоренко, Раїса Могильна, Яніна Степанюк, Онися Забейда, Раїса Мельник, Віра Харченко.

Холостяк з Макіївки[ред.]

Фрагмент із публікації Сніжани Божок: Холостяк з Макіївки: шиє-вишиває і в ансамблі співає…, che.cn.ua, Квітень 2020

Віталія Баклана з Макіївки без перебільшення люблять всі співочі жіночки. Ще б пак! Парубок шиє для них вбрання, ще й вишивкою на будь-який смак оздоблює. Сільський дизайнер має бездоганний смак і здатен навіть зі звичайного мішка створити справжню красу. Дивуються і захоплюються всі, хто дізнається, що ця тонка робота належить 35-річному чоловіку, який, до речі, ще й голос гарний має. На таких самородках беззаперечно тримається сільська культура. А він на її розвиток навіть свою заробітну плату художнього керівника жертвує, аби фольклорний колектив «Мальви», який не так давно став народним, міг гастролювати по різноманітних фестивалях, ярмарках, конкурсах, на які ледь не кожного тижня запрошують талановитих співаків із старовинного села, що на Носівщині.

Стара сорочка з покинутої хати надихнула вишивати

Вбрання учасників самобутнього колективу «Мальви» без перебільшення зачаровує. На кожній вишиванці своя унікальна вишивка. Саме так Віталій бачить кожну із учасниць. Він серцем відчуває, що й кому найбільше личитиме. А жіночки на всі сто відсотків довіряють своєму кутюр'є. До речі, вишивати хлопець почав не так давно. Цьому посприяв цікавий випадок.

Учасниця колективу Раїса Іванівна Сидоренко може годинами розповідати про двох юнаків, які створили «Мальви» і відродили культури у селі. Перший Микола — директор будинку культури, а за сумісництвом син пані Раїси, другий Віталій, якого жіночки люблять називати модельєром.

«Який колектив ще може похизуватися особистим модельєром?, - посміхається Раїса Іванівна. – Ось дивіться який у мене корсет. Ніколи не здогадаєтесь з чого він. Це ми якось замовляли у будинок культури штори. Вони прийшли у мішку. Вітя ж розгледів у ньому майбутній корсет. За кілька днів, я його вже одягла на виступ. Він парубок у нас моторний, все робить швидко, гарно, руки у нього золоті! Перед виступом нас усіх роздивиться, щоб виглядали на всі сто. Знаєте, ми дуже багато їздимо виступати, а такого вбрання, як у нас ніколи не бачили. З нами всі фотографуються, а коли чують чиїх рук це справа, у людей просто мову відбирає. Нашому Віталію Анатолійовичу ледь не кожен хоче замовити вишиванку, але ж де йому той час відшукати, як у чоловіка таке господарство, що треба день біля нього поратися. Правда з Кіровоградським колективом подружилися, так він їхньому солісту вишив сорочку, ну дуже вже просив... У нас у більшості учасників вже по дві вишиванки. А сину моєму Вітя з весільним візерунком нещодавно подарував. Якраз вчасно, бо незабаром Коля одружується. Одного видамо, а тоді за іншого візьмемося. Бо що це за несправедливість, такий завидний холостяк у нас, а нареченої ще нема».

В передачах знімаються, за кордон на гастролі збираються…

Народний фольклорний колектив «Мальви», який є ще досить молодим, адже заснований лише у 2011 році, дуже відомий не лише на теренах нашої області. Їх запрошують на фестивалі в різні куточки України. Кожен учасник колективу живе піснею. Майже всі жіночки вдови і лише тут на репетиціях відволікаються від сірої буденності і розкривають свої душі. З кожної пенсії вони відкладають по кілька десятків гривень, аби взяти участь в тому чи іншому заході, бо заробітної плати художнього керівника на все не вистачає. Та попри це, аматори сцени завжди із великим задоволенням виступають перед глядачами.

«Для нас кожен виступ – це свято. Ми обожнюємо сцену, - зізнається Раїса Іванівна. - Про нас вже знімали телевізійну програму «Фольк-music». А днями приїдуть ще одні телевізійники. Після виступу у Пирогові нами зацікавилися. Нині ще готуємось до фестивалю у Запоріжжі, а далі сподіваємось у Польщу поїдемо, але для цього нам усім ще паспорти треба зробити».

У доробку колективу до 80-ти пісень. Та учасники на досягнутому не зупиняються і надалі відшукують щось особливе, те, що належить їхньому колоритному краю.

«Для мене наші макіївські пісні мають якесь особливе значення. Навіть голос тоді розкривається інакше, коли їх виконуєш, - зізнається Віталій. – Ми маємо багато планів і сподіваюся, що про нас ви ще не раз почуєте…».

Молодий, завзятий, енергійний самородок Віталій Баклан залюбки виконав для нас кілька пісень. Звісно, хотілося зробити йому комплімент і сказати, що беззаперечно за ним плаче велика сцена… Але з нашого спілкування стало очевидним, що велика сцена йому не потрібна, він мріє про значно глибші, духовніші речі – повернути в село культуру, зберегти велику спадщину нашого українського співочого роду. Тож хочеться йому побажати сил і натхнення у цій надважливій справі!