Матрос Олександра Пилипівна

Матеріал з Wiki Носівщина
Олександра Матрос

Олександра Пилипівна Матрос (народилася 7 листопада 1938 в селі Кам'янка Попільнянського району Житомирської області) — науковець, селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Носівської селекційно-дослідної станції.

Життєпис[ред.]

У 1963 закінчила Білоцерківський сільськогосподарський інститут (агрономічний факультет) та почала працювати головним агрономом у господарствах Чернігівської області.

Згодом перевелася на педагогічний факультет УСГА і з 1967 р. викладала у Сокиринському сільськогосподарському технікумі.

у 1967 закінчила Українську сільськогосподарську акаделію (педагогічний факультет), а у 1973 р. — аспірантуру за спеціальністю «Селекція і насінництво». Під керівництвом д. с.-г. н., проф. М. О. Зеленського у 1974 р. захистила кандидатську дисертацію.

На Носівську селекційно-дослідну станцію О. П. Матрос прийшла в 1977 р. і обійняла посаду старшого наукового співробітника відділу селекції. З травня 1999 року переведена на посаду провідного, а з листопада 1999 головного наукового співробітника групи селекції вівса.

На початку трудової та наукової діяльності на Носівській СДС напрямами її досліджень були:

  • створення та підтримання колекції вівса посівного A. sativa L., що включає підвиди плівчатих (A. sativa subsp. sativa Rod. et Sold.) і голозерних (A. sativa subsp. nudisativa (Husnot) Rod. et Sold.) вівсів;
  • розробка й обґрунтування напрямів селекційної роботи з вівсом для різних ґрунтово-кліматичних зон України;
  • визначення особливостей формування складових структури врожаю та виділення джерел господарсько-цінних ознак;
  • виведення нових сортів вівса інтенсивного типу продовольчого та фуражного призначення;
  • впровадження сучасних наукових розробок (сортів) на полях України тощо.

Створила 14 сортів вівса: Чернігівський-126, Резон, Чернігівський-27, Чернігівський-28, Деснянський, Ранньостиглий, Славутич, Райдужний, Нептун, Зірковий, Парламентський, Закат, Скарб України, Візит, що становлять половину сортів цієї культури, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Близько 70% вівсяних площ Україна засіває сортами О.П. Матрос. Поля Чернігівщини на 90% засіяні вівсом, виведеним нею. Вона також створила сорт голозерного вівса, який не має аналогів в Україні, а сорт вівса Закат є національним стандартом.

Створила сорти голозерного вівса, яким немає аналогів в Україні. Голозерні сорти відрізняються від інших — їх зернівки не мають зернової оболонки, що значно підвищує їхнi харчові якості і спрощує процес перебробки. Щоправда, врожаї голозерних на 10-20 відсотків нижчі за звичайні сорти, та й технологія їхнього вирощування потребує більших зусиль. Але носівські селекціонери зараз працюють над вирішенням цієї проблеми[1].

Співпрацює з селекціонерами Білорусії.

Публікації[ред.]

  • монографія «Овес» (2005), у співавторстві з А. С. Малиновським, ректором Державного екологічного університету
  • розділу «Селекція вівса» у навчальному посібнику «Спеціальна селекція польових культур» (2010).

Відзнаки[ред.]

Нагороджена:

  • орденом княгині Ольги II ступеня за значний особистий внесок у соціально-економічний. науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня Соборності та Свободи України[2];
  • орденом княгині Ольги III ступеня (2008);
  • почесною грамотою Української академії аїрарних наук (2007).
  • почесною грамотою Чернігівської обласної державної адміністрації (2001, 2011)
  • почесною грамотою Носівської районної ради (2000);
  • медаллю 50 років Перемоги р Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр. (1995);
  • дипломом III ступеня Виставки досягнень народного господарства Української РСР (1981);

Адреса[ред.]

С. Дослідне, Носівський район, Чернігівська область, 17131. Тел.: 0 (4642) 2-19-36, 2-16-71. E-mail: sds11@ukr.net

Примітки[ред.]

Посилання[ред.]