Станіслав-Казимир Беневський

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Станіслав Казимир Беневський , пол. Stanisław Kazimierz Bieniewski (1610 — 1679/80), — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Беневських гербу Радван. Чернігівський воєвода (1660–1676), польський дипломат, сенатор. Волинський каштелян (1658–1660). Луцький міський писар (з 1641), придворний королівський секретар (1650). Староста богуславський (з 1658), носівський (з 1664) і луцький (з 1673). Володар Полонного і Торговиці. Учасник Хмельниччини (1648–1657), а також шведської (1655–1660) та московської (1654–1667) воєн. Дипломат, експерт із українських справ. «Протектор» гетьмана Павла Тетері на початку його кар'єри.

Був прихильником порозуміння з Українською козацькою державою на основі визнання за нею автономії у складі Речі Посполитої. Мав гнучкий розум, умів іти на компроміси й майстерно інтригувати. 1657–60 очолював польські делегації на переговорах із Богданом Хмельницьким, Іваном Виговським та Юрієм Хмельницьким. Відіграв важливу роль у підготовці й підписанні 0 Гадяцького договору 1658. Сприяв формуванню серед української політичної еліти угруповання польської орієнтації.[1]

Примітки[ред.]

  1. Степанков В.С. БЕНЕВСЬКИЙ Станіслав Казимір [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Benevskyj_S

Посилання[ред.]

Література[ред.]

  1. Герасимчук В. Виговщина і Гадяцький трактат. "ЗНТШ", 1909, т. 87–89
  2. Kubala Z. Wojny dunskie i pokоj Oliwski (1657–1660). Lwо w, 1921
  3. Historia dyplomacji polskiej, t. 2. Warszawa, 1982
  4. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 8, ч. 2. К., 1997
  5. Те саме, т. 10. К., 1998.