Сулацька загальноосвітня школа

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Сулацька загальноосвітня школа I-II ступенів Носівської районної ради

Станом на березень 2019 у школі навчається 54 учні перших-дев'ятих класів.

Школа заснована 1924 року[1].

Подвійний ювілей[ред.]

Нарис Віктора Черненка Подвійний ювілей, Отчий поріг Число 1 (217), Київ, 2020, сторінка 13.

Сучасна українська школа переживає нелегкі часи, особливо в сільській глибинці. І тим значнішою буває кожна дата в її житті. Було це і в невеликому селі Сулак Носівського району, де довелося побувати й мені, представляючи Чернігівське земляцтво. Тим більше, що з цим педагогічним колективом у мене давні дружні стосунки.

Свого часу мені на очі потрапили старі, тьмяні світлини за 1924 рік. На них відображені вчителі та учні церковно-приходської школи з триденним навчанням. Діти з хрестиками на грудях, з книжками в руках, вбрані у вишиваний одяг та рясне намисто, як тоді вбиралася вся Україна.

Ті фото повернулися з минулого, щоб донести факти живого буття народу. Пам'ятаються мені й розповіді бабусі та мами про ту школу, у якій навчалися діти місцевих селян, до яких приєднувалися й малі залізничники. Як склалася доля тих героїв світлин, ніхто тепер не повідає, але паростки тієї школи не всохли.

З перших же її кроків усі проблеми життя тут вирішувала громада. Дещо пізніше їй допомагала державна влада, бо кожен розумів, що державі потрібні грамотні громадяни. Це особливо відчувалося й тоді, коли Україну потрясла катастрофа на Чорнобильській АЕС – в той час, незважаючи на всілякі труднощі, й розпочалося становлення нової школи в Сулаку. Її очолив молодий випускник Ніжинського педінституту ім. М.В. Гоголя Михайло Степанович Боліцок, водночас знайшовши підтримку з боку дружини Тетяни Андріївни, родом з цього села. Громадою збудували нове шкільне приміщення з усіма необхідними службами, яке слугує колективу й нині. Згодом у приміщенні з'явився затишний куточок історії навчального закладу. Там і зараз відбито, що в різний час школу І–ІІІ ступенів очолювали директори Н. І. Сірик, Н. Д. Демчук, Ю. О. Бойко, І. М. Мінько, Г. М. Третяк.

Не забули шкільні літописці й про те, що будував приміщення школи тодішній голова колгоспу Григорій Ілляш. Тобто, теж не обійшлося без громади.

І ось цієї осені в школі зібралося багато радісних людей. Привітати дружний колектив з 95-річчям унікального навчального закладу прибуло багато гостей, в основному колишні випускники. Були спогади, побажання успіхів, звучали пісні у виконанні земляка Григорія Дворського, активного члена Носівського відділення.

Молоділа школа, що стояла над прямим битим шляхом, оточеним добротними хатами, злітали в небо дзвінкі дитячі голоси.

А ще річниця Сулацької школи ознаменувалася значною подією: саме того дня її ветеран — директор М. С. Боліцок, який керував нею 33 роки, передав естафету молодому випускнику Ніжинського славетного вузу Анатолію Григоровичу Ілляшу – синові голови колгоспу, котрий свого часу будував шкільний господарчий комплекс.

Так що освітнє життя триває, країна може розраховувати на майбутнє.

Віктор ЧЕРНЕНКО

Педагоги[ред.]

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]