Шиша Марія

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Марія Шиша (народилася в Носівці) — учасниця партизанського руху у Франції.

Воювала у партизанському загоні “Сірано”, пізніше у 3-му полку 6-ї бригади Французьких внутрішніх сил на чолі з підполковником Полем Буске (“Деморні”).

За мужність і відвагу партизанка була нагороджена орденом “Військовий хрест” з бронзовою зіркою і медаллю.

У 1945 році повернулася на Батьківщину.

Шиша Марія[ред.]

Нарис І. Буняка, А. Буняка і книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.

Після закінчення семи класів носівчанка Марія Шиша вступила до Київської медичної школи. Під час евакуації госпіталю вона потрапила до німецького полону.

У березні 1944 року госпіталь для військовополонених, в якому працювала медсестрою 18-річна Марія, був переведений зі Львова в окуповану Францію, містечко Бержерак в департаменті Дордонь. Юній медсестрі незабаром вдалося налагодити зв’язок, а згодом і втекти до партизанського загону “Сірано” на чолі з Мішелем Соксом. У складі загону дівчина брала участь у звільненні Бержерака, Лібурна, Бордо. “Російський взвод“, у складі якого була Марія Шиша, ввійшов до четвертої роти третього полку Французьких внутрішніх сил. Командиром роти був молодший лейтенант Де Франс, а полком командував підполковник “Деморні” (Поль Буске). Він особисто вручив Марії зброю – автомат. У серпні-вересні майже вся територія південно-західної Франції була звільнена від окупантів і лише на Атлантичному узбережжі, в містах Ля-Рошель, Рошфор, Руайян та деяких інших залишались ворожі гарнізони.

На початку вересня партизанська рота під командуванням лейтенанта Де Франса, до складу якої входила і Марія Шиша, зупинилась в районі села Ів на Атлантичному узбережжі. Рота налічувала 69 бійців. 19 вересня гітлерівці обстріляли передові партизанські позиції і, оточивши село, пішли в наступ. Командир роти наказав дівчині прорватись крізь кільце оточення в штаб, щоб доповісти обстановку і викликати допомогу. Юна партизанка виконала цей наказ, а її побратими в цей час протягом чотирьох годин бились з 500 німцями. Знищили понад 200 ворогів.

Після цього бою Марія Шиша брала участь у боях за міста Льо-Ту, Егрефей, була поранена, але залишилась в строю. За мужність і відвагу партизанка була нагороджена орденом “ Військовий хрест” з бронзовою зіркою і медаллю. Влітку 1945 року відважна партизанка повернулась до Радянського Союзу.

І. Буняк, А. Буняк.