Відмінності між версіями «Головна сторінка»

Матеріал з Wiki Носівщина
(Вибрана стаття про книгу)
(Не показано 29 проміжних версій цього користувача)
Рядок 19: Рядок 19:
 
<td width="50%" valign="top">[[:Категорія:Люди за абеткою|Люди за абеткою]]:<br />[[:Категорія:Люди А|А]] • [[:Категорія:Люди Б|Б]] • [[:Категорія:Люди В|В]] • [[:Категорія:Люди Г|Г]] • [[:Категорія:Люди Д|Д]] • [[:Категорія:Люди Є|Є]] • [[:Категорія:Люди Ж|Ж]] • [[:Категорія:Люди З|З]] • [[:Категорія:Люди І|І]] • [[:Категорія:Люди К|К]] • [[:Категорія:Люди Л|Л]] • [[:Категорія:Люди М|М]] • [[:Категорія:Люди Н|Н]] • [[:Категорія:Люди О|О]] • [[:Категорія:Люди П|П]] • [[:Категорія:Люди Р|Р]] • [[:Категорія:Люди С|С]] • [[:Категорія:Люди Т|Т]] • [[:Категорія:Люди Ф|Ф]] • [[:Категорія:Люди Х|Х]] • [[:Категорія:Люди Ц|Ц]] • [[:Категорія:Люди Ч|Ч]] • [[:Категорія:Люди Ш|Ш]] • [[:Категорія:Люди Щ|Щ]] •  [[:Категорія:Люди Ю|Ю]] • [[:Категорія:Люди Я|Я]]<br /><br />
 
<td width="50%" valign="top">[[:Категорія:Люди за абеткою|Люди за абеткою]]:<br />[[:Категорія:Люди А|А]] • [[:Категорія:Люди Б|Б]] • [[:Категорія:Люди В|В]] • [[:Категорія:Люди Г|Г]] • [[:Категорія:Люди Д|Д]] • [[:Категорія:Люди Є|Є]] • [[:Категорія:Люди Ж|Ж]] • [[:Категорія:Люди З|З]] • [[:Категорія:Люди І|І]] • [[:Категорія:Люди К|К]] • [[:Категорія:Люди Л|Л]] • [[:Категорія:Люди М|М]] • [[:Категорія:Люди Н|Н]] • [[:Категорія:Люди О|О]] • [[:Категорія:Люди П|П]] • [[:Категорія:Люди Р|Р]] • [[:Категорія:Люди С|С]] • [[:Категорія:Люди Т|Т]] • [[:Категорія:Люди Ф|Ф]] • [[:Категорія:Люди Х|Х]] • [[:Категорія:Люди Ц|Ц]] • [[:Категорія:Люди Ч|Ч]] • [[:Категорія:Люди Ш|Ш]] • [[:Категорія:Люди Щ|Щ]] •  [[:Категорія:Люди Ю|Ю]] • [[:Категорія:Люди Я|Я]]<br /><br />
 
[[:Категорія:Носівський район|Носівський район]]<br /><br />
 
[[:Категорія:Носівський район|Носівський район]]<br /><br />
[[:Категорія:Населені пункти|Населені пункти]]: [[:Категорія:Носівка|Носівка]], [[:Категорія:Села|села…]]</td>
+
[[:Категорія:Населені пункти|Населені пункти]]: [[:Категорія:Носівка|Носівка]] ([[:Категорія:Вулиці Носівки|вулиці]]), [[:Категорія:Села|села…]]</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
</table>
 
</table>
  
== Вибрана стаття про особу ==
+
== Фото місяця ==
[[Файл:Володимир Байда.jpg|міні|227 пкс|Володимир Байда|link=Байда Володимир Іларіонович]]
+
[[Файл:Носівочка - з мосту на північ - panoramio.jpg|1000 пкс]]
 +
Панорамне фото з річкою [[Носівочка]] - з мосту на північ.
 +
 
 +
== Вибрана стаття про книгу ==
 +
[[Файл:Партизанська Носівщина.jpg|міні|227 пкс|Обкладинка книжки «Партизанська Носівщина»|link=Партизанська Носівщина]]
 +
 
 +
'''«[[Партизанська Носівщина]]»''' — книга [[Буняк Іван Якович|Івана Буняка]] про історію партизанської боротьби на Носівщині під час Німецько-радянської війни.
 +
 
 +
Книга видана після смерті автора зусиллями його сина [[Буняк Анатолій Іванович|Анатолія Буняка]].
  
'''[[Байда Володимир Іларіонович]]''' (народився [[25 липня]] [[1931]] в селі [[Мрин]] Носівського району помер у 2002) – науковець, кандидат сільськогосподарських наук. Працював директором Чернігівської обласної проектно-розвідувальної станції хімізації сільського господарства. Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора, Орденом Знак Пошани, медаллю «За доблесну працю».
+
Коректор, макет і верстка Владислав Гісматулін.
  
Рано залишився сиротою. 1950-1955 — навчання в Українській сільськогосподарській академії. 1955 — почав працювати в колгоспі імені Леніна в селі Рожнівка Ічнянського району Чернігівської області. в 1962 — очолив цей колгосп.
+
Підписана до друку [[3 жовтня]] [[2000]], видрукована накладом 200 примірників в ТОВ ВКП «Аспект».
  
У 1971 році рішенням Ради Української сільськогосподарської академії Байді В. І. було присуджено вчений ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Запрошений  в Чернігівське обласне управління сільського господарства — працював головним агрономом управління.  
+
'''Аннотація'''
 +
:''Ця книга розповідає про історію партизанської боротьби на Носівщині в роки Другої світової війни. На основ, архівних матеріалів, спогадів партизанів, підпільників, очевидців в ній розкриваються героїчні, а в дечому і трагічні сторінки бойового шляху партизанського з'єднання «[[За Батьківщину]]». Без прикрас і помпезності в книзі подаються маловідомі і довгий час замовчувані факти.''
  
У 1977 — призначений на посаду директора Чернігівської зональної агрохімічної лабораторії, яка в 1979 була перетворена на державну обласну проектно-розвідувальну станцію хімізації сільського господарства.  
+
:''Книга стане в пригоді історикам, вчителям учням старшого шкільного віку і всій, хто цікавиться минулим рідного краю. Матеріали з книги допоможуть здійснити благородну справу виховати патріотів України.''
  
З 1999 — завідувач відділом.
+
Повідомлення про віроломний напад гітлерівців на нашу країну приголомшило жителів району. Не вірилося, що разом з цим повідомленням закінчилося мирне життя. Але про війну нагадували не лише оперативні зведення з фронтів. Вже через декілька днів після початку війни німці бомбили залізничні станції Носівку та Бобровицю. Над залізницею з'явився фашистський літак і слідом за ним на залізничній колії почали рватись бомби. Війна вирувала не тільки на фронті, ай в глибокому тилу. Потрібно було зразу ж налагоджувати організаційну роботу на допомогу фронту. На мітингах, що проводилися в усіх населених пунктах, виступаючі вимагали направити їх добровільцями на фронт. Пропонувалося розпочати збір коштів для потреб Червоної Армії. Трудівники району піднялися на боротьбу з фашистськими загарбниками. Було проведено запис добровольців у ряди народного ополчення. Як пише [[Симоненко Микола Дмитрович|М. Д. Симоненко]] вже на [[11 липня]] ополченцями стали 1650 мешканців району, в т. ч. 73 жінки. Патріоти-ополченці почали займатися військовою підготовкою. Велика увага приділялася боротьбі з ворожими диверсантами. Для захисту промислових і сільськогосподарських об'єктів, мостів, для боротьби з шпигунами був створений озброєний винищувальний батальйон, який вже 27 червня налічував 109 бійців.  
  
'''''[[Байда Володимир Іларіонович|Читати далі…]]'''''
+
'''''[[Партизанська Носівщина|Читати далі…]]'''''
  
 
== Вибрана стаття про населений пункт ==
 
== Вибрана стаття про населений пункт ==
Рядок 46: Рядок 55:
 
Першими свідченнями людської діяльності на території сучасної Макіївки є розташовані поблизу неї могили епохи бронзи (ІІ тис. до н.&nbsp;е.). Щодо власне села Макіївки, то на картах початку XVII століття французького військового інженера Гійома де Боплана, виданих в Амстердамі 1657 року є нанесені села Биків і Галиця, а між ними, на місці сучасної Макіївки, розташована Sualan-Dabrova Зелена діброва. Трохи південніше від Зеленої діброви нанесене поселення Derzzekrai (Держикрай). Можливо це старіша назва села.
 
Першими свідченнями людської діяльності на території сучасної Макіївки є розташовані поблизу неї могили епохи бронзи (ІІ тис. до н.&nbsp;е.). Щодо власне села Макіївки, то на картах початку XVII століття французького військового інженера Гійома де Боплана, виданих в Амстердамі 1657 року є нанесені села Биків і Галиця, а між ними, на місці сучасної Макіївки, розташована Sualan-Dabrova Зелена діброва. Трохи південніше від Зеленої діброви нанесене поселення Derzzekrai (Держикрай). Можливо це старіша назва села.
  
Перша згадка про Макіївку (початкова назва&nbsp;— Мокієвка) відноситься до 1695 року і пов'язується з іменем родича і соратника Івана Мазепи полковника Костянтина Мокієвського, який населив це село людьми. Після смерті полковника Макіївка була відібрана від його нащадків Мокієвських-Мировичів і належала «гетьманській булаві», а згодом і особисто гетьману Івану Скоропадському. З 1715 року село з усіма прилеглими угіддями, церквою, млином і греблею належало полковникові Київському Антіну Танському. Він заселив Макіївку людьми з території Білоцерківського полку&nbsp;— своїх колишніх володінь.  '''''[[Макіївка|Читати далі…]]'''''
+
Перша згадка про Макіївку (початкова назва&nbsp;— Мокієвка) відноситься до 1695 року і пов'язується з іменем родича і соратника Івана Мазепи полковника Костянтина Мокієвського, який населив це село людьми. Після смерті полковника Макіївка була відібрана від його нащадків Мокієвських-Мировичів і належала «гетьманській булаві», а згодом і особисто гетьману Івану Скоропадському. З 1715 року село з усіма прилеглими угіддями, церквою, млином і греблею належало полковникові Київському Антіну Танському. Він заселив Макіївку людьми з території Білоцерківського полку&nbsp;— своїх колишніх володінь.   
 +
 
 +
'''''[[Макіївка|Читати далі…]]'''''
  
 
== Вибраний список ==
 
== Вибраний список ==
Рядок 58: Рядок 69:
 
# [[Байда Володимир Іларіонович]] (1932 р.н.) – кандидат сільськогосподарських наук, директор Чернігівської обласної проектно-дослідної станції хімізації сільського господарства. Уродженець с. Мрин. Нагороджений орденом Леніна.
 
# [[Байда Володимир Іларіонович]] (1932 р.н.) – кандидат сільськогосподарських наук, директор Чернігівської обласної проектно-дослідної станції хімізації сільського господарства. Уродженець с. Мрин. Нагороджений орденом Леніна.
 
# [[Баклан Микола Миколайович]] (1924-1978) – учитель-краєзнавець. Написав «Історію села Макіївки», видану у 1996 році Всеукраїнським благодійним фондом «Відродження села Макіївки Носівського району Чернігівської області». Жив, працював і похований у Макіївці Носівського району.
 
# [[Баклан Микола Миколайович]] (1924-1978) – учитель-краєзнавець. Написав «Історію села Макіївки», видану у 1996 році Всеукраїнським благодійним фондом «Відродження села Макіївки Носівського району Чернігівської області». Жив, працював і похований у Макіївці Носівського району.
# [[Беєр Костянтин Дмитрович]] (1911-1943) – партизан з’єднання „За Батьківщину”. '''''[[Список видатних людей Носівщини|Читати далі…]]'''''
+
# [[Беєр Костянтин Дмитрович]] (1911-1943) – партизан з’єднання „За Батьківщину”.  
 
 
== Фото місяця ==
 
[[Файл:Бровко 1959.jpg|800 пкс]]
 
  
''4а клас Носівської ЗОШ № 2, 1959 рік.''<br />
+
'''''[[Список видатних людей Носівщини|Читати далі…]]'''''
''Другий ряд, 5 справа – [[Житецька Олександра Іванівна|О. І. Житецька]],''<br />
 
''останній ряд, другий праворуч – [[Бровко Федір Михайлович|Федір Бровко]]''
 
  
 
== Корисні ресурси ==
 
== Корисні ресурси ==
: ''Більше див. [[Список інтернет-ресурсів про Носівку і Носівський район]]''
 
 
* [https://nosivka.info Інформаційний сайт міста Носівка]
 
* [https://nosivka.info Інформаційний сайт міста Носівка]
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Шпаргалка Довідник з вікірозмітки]
+
* [[Довідка:Як редагувати статтю]]
 
 
 
[[Категорія:Енциклопедія Носівщини]]
 
[[Категорія:Енциклопедія Носівщини]]

Версія за 21:29, 9 серпня 2019

В «Енциклопедії Носівщини» вже 555 статей, 1356 сторінок, 4852 редагувань, 182 файлів.

Створити статтюНовіУсіПотрібніЧаПиУ ЗМІ

ЗареєструйтесяУвійдіть

Список інтернет-ресурсів про Носівку і Носівський район

Дерево категорій

Люди за абеткою:
АБВГДЄЖЗІКЛМНОПРСТФХЦЧШЩЮЯ

Носівський район

Населені пункти: Носівка (вулиці), села…

Фото місяця

Носівочка - з мосту на північ - panoramio.jpg Панорамне фото з річкою Носівочка - з мосту на північ.

Вибрана стаття про книгу

Обкладинка книжки «Партизанська Носівщина»

«Партизанська Носівщина» — книга Івана Буняка про історію партизанської боротьби на Носівщині під час Німецько-радянської війни.

Книга видана після смерті автора зусиллями його сина Анатолія Буняка.

Коректор, макет і верстка — Владислав Гісматулін.

Підписана до друку 3 жовтня 2000, видрукована накладом 200 примірників в ТОВ ВКП «Аспект».

Аннотація

Ця книга розповідає про історію партизанської боротьби на Носівщині в роки Другої світової війни. На основ, архівних матеріалів, спогадів партизанів, підпільників, очевидців в ній розкриваються героїчні, а в дечому і трагічні сторінки бойового шляху партизанського з'єднання «За Батьківщину». Без прикрас і помпезності в книзі подаються маловідомі і довгий час замовчувані факти.
Книга стане в пригоді історикам, вчителям учням старшого шкільного віку і всій, хто цікавиться минулим рідного краю. Матеріали з книги допоможуть здійснити благородну справу виховати патріотів України.

Повідомлення про віроломний напад гітлерівців на нашу країну приголомшило жителів району. Не вірилося, що разом з цим повідомленням закінчилося мирне життя. Але про війну нагадували не лише оперативні зведення з фронтів. Вже через декілька днів після початку війни німці бомбили залізничні станції Носівку та Бобровицю. Над залізницею з'явився фашистський літак і слідом за ним на залізничній колії почали рватись бомби. Війна вирувала не тільки на фронті, ай в глибокому тилу. Потрібно було зразу ж налагоджувати організаційну роботу на допомогу фронту. На мітингах, що проводилися в усіх населених пунктах, виступаючі вимагали направити їх добровільцями на фронт. Пропонувалося розпочати збір коштів для потреб Червоної Армії. Трудівники району піднялися на боротьбу з фашистськими загарбниками. Було проведено запис добровольців у ряди народного ополчення. Як пише М. Д. Симоненко вже на 11 липня ополченцями стали 1650 мешканців району, в т. ч. 73 жінки. Патріоти-ополченці почали займатися військовою підготовкою. Велика увага приділялася боротьбі з ворожими диверсантами. Для захисту промислових і сільськогосподарських об'єктів, мостів, для боротьби з шпигунами був створений озброєний винищувальний батальйон, який вже 27 червня налічував 109 бійців.

Читати далі…

Вибрана стаття про населений пункт

Дерев'яна Вознесенська церква у Макіївці, збудована 1871, зруйнована 1986

Макіївка — село в Україні, в Носівському районі Чернігівської області. Населення становить 1295 осіб. Орган місцевого самоврядування — Макіївська сільська рада. З 2015 року Макіївка є центром Макіївської сільської об'єднаної територіальної громади, створеної у рамках адміністративно-територіальної реформи.

Першими свідченнями людської діяльності на території сучасної Макіївки є розташовані поблизу неї могили епохи бронзи (ІІ тис. до н. е.). Щодо власне села Макіївки, то на картах початку XVII століття французького військового інженера Гійома де Боплана, виданих в Амстердамі 1657 року є нанесені села Биків і Галиця, а між ними, на місці сучасної Макіївки, розташована Sualan-Dabrova Зелена діброва. Трохи південніше від Зеленої діброви нанесене поселення Derzzekrai (Держикрай). Можливо це старіша назва села.

Перша згадка про Макіївку (початкова назва — Мокієвка) відноситься до 1695 року і пов'язується з іменем родича і соратника Івана Мазепи полковника Костянтина Мокієвського, який населив це село людьми. Після смерті полковника Макіївка була відібрана від його нащадків Мокієвських-Мировичів і належала «гетьманській булаві», а згодом і особисто гетьману Івану Скоропадському. З 1715 року село з усіма прилеглими угіддями, церквою, млином і греблею належало полковникові Київському Антіну Танському. Він заселив Макіївку людьми з території Білоцерківського полку — своїх колишніх володінь.

Читати далі…

Вибраний список

Славні імена Носівщини. Обкладинка другого видання

Список видатних людей Носівщини

  1. Авраменко Ілля Корнійович (1907-1973) – російський поет, автор книжок «Шестой горизонт», «Долина кедров», «Походные тетради», «Стихотворения и поэмы», «Дом на Мойке» та ін. Секретар Ленінградської Спілки письменників. Народився в с. Володькова Дівиця (нині – Червоні Партизани) Носівського району.
  2. Адаменко Микола Олексійович (05.11.1937-22.04.1991) – поет і художник, завідувач клубом у селі Ясна Зірка. Заслужений працівник культури УРСР (з 1973).
  3. Андрієнко Микола Петрович (1948-2009) – журналіст, поет, прозаїк, автор поетичних збірок, психологічного роману „Лисогори”, політик. Народився в с. Федорівці Фастівського району на Київщині.
  4. Байда Анатолій Ілліч (1906-1978) — будівельник, керуючий трестом Південзахідтрансбуд, Герой Соціалістичної Праці, кавалер ордена Леніна та інших урядових нагород.
  5. Байда Володимир Іларіонович (1932 р.н.) – кандидат сільськогосподарських наук, директор Чернігівської обласної проектно-дослідної станції хімізації сільського господарства. Уродженець с. Мрин. Нагороджений орденом Леніна.
  6. Баклан Микола Миколайович (1924-1978) – учитель-краєзнавець. Написав «Історію села Макіївки», видану у 1996 році Всеукраїнським благодійним фондом «Відродження села Макіївки Носівського району Чернігівської області». Жив, працював і похований у Макіївці Носівського району.
  7. Беєр Костянтин Дмитрович (1911-1943) – партизан з’єднання „За Батьківщину”.

Читати далі…

Корисні ресурси