Губернатор Василь Сергійович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Василь Сергійович Губернатор (народився 7 квітня 1912 — помер 9 травня 1988) — селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук. Очолював Носівську дослідну станцію. Працював над виведенням нових сортів ячменю. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями СРСР, медалями ВДНГ СРСР, золотою медаллю І.В. Мічуріна. Вивів сорти ячменю: «Чернігівський» (1950), «Носівський-2», «Чернігівський-5», «Чернігівський-7», «Носівський-6» та ін. Автор високоврожайного сорту «Деснянський-8».

Слово про сіяча

Геннадій Петраньов, «Отчий поріг», вересень, 2016 р. № 9, сторінка 14.

Серед науковців, що добувають нові знання для перспективного розвитку агропромислового виробництва, особливе місце належить селекціонерам. Їхня наукова продукція – сорти рослин, є найбільш вагомим і в той же час найдешевшим засобом підвищення урожайності та якості сільськогосподарських культур.

Одним із селекціонерів, які плодами своєї наполегливої, кропіткої праці прославили чернігівську землю, був Василь Сергійович Губернатор.

Він народився у квітні 1912 року на Черкащині у багатодітній дуже бідній селянській родині. На запитання, звідкіль у нього таке гучне прізвище, Василь Сергійович відповідав, що таким чином поглузував над бідністю його пращурів писар під час першого перепису козацтва в Україні.

Василько з малих літ був здібним і допитливим, але не міг разом з однолітками ходити до школи, бо змушений був пасти чужу худобу. Тільки вечорами йшов освоювати науку до вчителя. Все ж таки незабаром за три роки на "відмінно" засвоїв чотирирічний курс початкової школи, закінчив семирічку і вступив до Маслівської сільськогосподарської школи, яка невдовзі була перетворена в Маслівський інститут селекції і насінництва.

Там і одержав вищу освіту. Його однокурсниками були в майбутньому відомі селекціонери В.М. Ремесло, Ф.Г. Кириченко, П.Х. Гаркавий.

Після закінчення інституту Василь Сергійович працює на Славгородській дослідній станції в Алтайському краї, де очолює групу селекції сірих хлібів, проходить практику в Сибірському науково-дослідному інституті сільського господарства.

Творчу наукову працю перервала війна. Її дорогами він пройшов спочатку солдатом, а згодом офіцером, звільняв від ворога не тільки рідну Україну, а й Польщу, Румунію, Угорщину, Чехословаччину. Був тяжко поранений. За бойові подвиги нагороджений орденом Червоної зірки і багатьма медалями.

Після перемоги знову повернувся до селекційної роботи, тепер вже на землі Чернігівщини. Тут на Носівській селекційно-дослідній станції, долаючи труднощі повоєнного періоду, всього себе віддав селекційно-генетичним дослідженням, розробці нових методів виведення високоврожайних сортів ярого ячменю.

Результатом його багаторічної наукової і практичної діяльності стали районовані в Україні в 1954–1979 роках сорти ячменю: Чернігівський, Носівський 2, Чернігівський 5, Носівський 6, Чернігівський 7, Деснянський 8, Носівський 9, які вирізнялися як високою продуктивністю, так і якісними показниками.

Ці сорти займали майже всю площу посіву ярого ячменю на Чернігівщині, висівалися в 39 областях колишнього СРСР на площі понад 2 млн. га. Щорічна ефективність від вирощування виведених Василем Сергійовичем сортів ярого ячменю перевищувала 60 млн. карбованців. А ще "губернаторські"сорти мали високі пивоварні якості, за що, кажуть, одну з перлин славнозвісного пива бренду "Чернігівське" було названо прізвищем селекціонера "Губернатор".

Василь Сергійович мав добру вдачу. Вимогливість в роботі як до себе, так і до підлеглих, розсудливість, принциповість думки вдало сполучалися в його натурі з підкорюючою людяністю, порядністю, природним гумором. Ці риси приваблювали до Василя Сергійовича не тільки колег-науковців, а й всіх, хто з ним зустрічався.

Особливою повагою він користувався серед виробників. Як казали, "до Губернатора" на Носівську дослідну станцію звідусіль з'їжджалися відомі хлібороби по насіння, пораду, досвід вирощування високих врожаїв чудосортів.

Від спілкування з ними Василь Сергійович збагачувався новими ідеями, які втілював у моделях нових, більш досконалих сортів.

Багаторічні дослідження В. С. Губернатора знайшли відображення в книзі "Ячмінь", яка стала основою кандидатської дисертації, та в десятках рекомендацій та статей у наукових та популярних виданнях.

Плодотворна праця селекціонера гідно оцінена державою. Його було нагороджено двома орденами Трудового Червоного прапора, медалями "За трудову відзнаку", "За трудову доблесть", золотими та срібними медалями ВДНГ СРСР, Золотою медаллю ім. І.В. Мічуріна.

У 1982 році з нагоди 70-річчя з дня народження його нагороджено орденом Леніна.

Василь Сергійович Губернатор пішов з життя 9 травня 1988 року. Його справу на Носівській селекційній дослідній станції успішно продовжують його учні.

Геннадій ПЕТРАНЬОВ, кандидат сільськогосподарських наук