Відмінності між версіями «Довгопол Іван Герасимович»

Матеріал з Wiki Носівщина
(Життєпис)
(Джерело)
Рядок 32: Рядок 32:
 
== Джерело ==
 
== Джерело ==
 
* {{СІН}}
 
* {{СІН}}
 +
 +
[[Категорія:Люди Д]]
 +
[[Категорія:Уродженці Макіївки]]
 +
[[Категорія:Військовики]]
 +
[[Категорія:Генерали]]

Версія за 19:42, 9 жовтня 2019

Іван Долгополов

Іван Герасимович Довгопол, також Долгополов (народився 14 грудня 1922 в с. Макіївка) — військовик, генерал-лейтенант.

Життєпис

Автобіографія
Анкета

Закінчив Київське піхотне училище, у 1941 наймолодший (в 19 років) командир командир стрілецького взводу 350-ї стрілецької дивізії 61-ї Армії.

Бойовий шлях пройшов на Західному фронті, 3-му Білоруському фронті.

Брав участь у боях під Москвою. У 1943-му визволяв Смоленщину, форсував Десну, брав участь у Білоруській та Східно-Пруській операціях у складі 3-го Білоруського фронту.

24 вересня 1943 року будучи командиром роти першим прорвав оборону противника в районі селища Великі і Малі Кирили, за що отримав орден Червоної Зірки.

Учасник штурму Кенігсберга 22 квітня 1944 командир стрілецького батальйону Долгополов Іван Герасимович був удостоєний ордена Бойового Червоного Прапора.

У повоєнний час закінчив військову Академію ім. М.В. Фрунзе.

У листопаді 1968 був направлений до Єгипту військовим консультантом.

Відзнаки

Нагороджений орденом Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, трьома орденами Червоної Зірки, “За службу Батьківщині” 3-го ступеня та численними медалями.

Посилання

Джерело

  • Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.