Відмінності між версіями «Козлов Володимир Ілліч»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(Джерела)
(Джерела)
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:Володимир Козлов.jpg|міні|Володимир Козлов]]
 +
 
'''Володимир Ілліч Козлов''' (народився [[7 червня]] [[1941]] року в Носівці) — науковець і педагог, фахівець у галузі механіки,  провідний науковий співробітник Інституту механіки Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1993 рік), член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки.
 
'''Володимир Ілліч Козлов''' (народився [[7 червня]] [[1941]] року в Носівці) — науковець і педагог, фахівець у галузі механіки,  провідний науковий співробітник Інституту механіки Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1993 рік), член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки.
  
Рядок 23: Рядок 25:
 
== Відзнаки ==
 
== Відзнаки ==
 
Постановою Кабінету Міністрів від 14.12. 1993 р. № 35 „Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки”, Указом Президента України від 31.12 1993 р. за монографію у 5 томах „Механіка зв’язаних полів у елементах конструкцій” (Київ. Наукова думка. 1987-89 рр.) Володимир Ілліч Козлов, один із співавторів цієї фундаментальної праці, став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.
 
Постановою Кабінету Міністрів від 14.12. 1993 р. № 35 „Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки”, Указом Президента України від 31.12 1993 р. за монографію у 5 томах „Механіка зв’язаних полів у елементах конструкцій” (Київ. Наукова думка. 1987-89 рр.) Володимир Ілліч Козлов, один із співавторів цієї фундаментальної праці, став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.
 +
 +
== Посилання ==
 +
* {{cite web | url = http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7887 | title = Козлов Володимир Ілліч | publisher = {{ЕСУ}} | author = В. Г. Карнаухов. | date = | accessdate = | language = }}</ref>
 +
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Козлов_Володимир_Ілліч
  
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
# Нарис у книзі: {{СІН}}
 
# Нарис у книзі: {{СІН}}
# В. Г. Карнаухов. Стаття в {{ЕСУ}}
 
 
# Козлов Владимир Ильич (к шестидесятилетию со дня рождения) // ПМ. 2001. Т. 37, № 6.
 
# Козлов Владимир Ильич (к шестидесятилетию со дня рождения) // ПМ. 2001. Т. 37, № 6.
  
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]]
 
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 1]]
[[Категорія:Доктори наук]]
+
[[Категорія:Доктори фізико-математичних наук]]
 
[[Категорія:Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки]]
 
[[Категорія:Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки]]
 +
[[Категорія:Є у Вікіпедії]]
 +
[[Категорія:Люди К]]

Поточна версія на 14:32, 1 квітня 2020

Володимир Козлов

Володимир Ілліч Козлов (народився 7 червня 1941 року в Носівці) — науковець і педагог, фахівець у галузі механіки, провідний науковий співробітник Інституту механіки Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1993 рік), член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки.

Життєпис[ред.]

Випускник Носівської середньої школи № 1 1958 року.

Після закінчення в 1966 році механіко-математичного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка В. І. Козлов працював в Інституті технічної теплофізики, а з 1968 р. – в Інституті механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України. Тут він пройшов шлях від аспіранта до провідного наукового співробітника (від 1994). В 1973 р. він захистив кандидатську, а в 1994 р. – докторську дисертації.

Науковець[ред.]

Наукові дослідження: чисельно-аналітичні методи вивчення нелінійних коливань неоднорідних в'язкопружних тіл із врахуванням взаємодії механічних, теплових і електромагнітних полів.

В.І. Козлов – автор і співавтор біля 200 наукових робіт, в тому числі трьох монографій. Основні праці:

  • Термоупругость. К., 1987;
  • Термомеханика эластомерных элементов конструкций при циклическом нагружении. К., 1987 (співавт.);
  • Колебания и диссипативный разогрев многослойной оболочки вращения из вязкоупругого материала // ПМ. 1996. Т. 32, № 6;
  • Электромеханические колебания тонкостенных элементов с пьезоэффектом // Успехи механики. Т. 2. К., 2007 (співавт.);
  • Чисельне моделювання активного демпфування вимушених термомеханічних резонансних коливань в’язкопружних оболонок обертання за допомогою п’єзоелектричних включень // Матем. методи та фіз.-мех. поля. 2009. Т. 52, № 3 (співавт.).

Серед його учнів 5 кандидатів наук. Своїми працями він вніс значний вклад в розвиток ряду напрямків механіки твердого деформівного тіла. Ним розроблені нові методи розрахунку нелінійних коливань в’язкопружних тіл з врахуванням взаємодії механічних, теплових і електромагнітних полів, високоефективні алгоритми і скінченно-елементні програми для розв’язування широкого класу спряжених задач про коливання і дисипативний розігрів просторових і тонкостінних елементів з непружних пасивних і п’єзоактивних матеріалів.

Педагог[ред.]

Крім наукової роботи В.І. Козлов значну увагу приділяв педагогічній роботі. На протязі багатьох років він викладав вищу математику в Київському автомобільно-дорожньому інституті.

Відзнаки[ред.]

Постановою Кабінету Міністрів від 14.12. 1993 р. № 35 „Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки”, Указом Президента України від 31.12 1993 р. за монографію у 5 томах „Механіка зв’язаних полів у елементах конструкцій” (Київ. Наукова думка. 1987-89 рр.) Володимир Ілліч Козлов, один із співавторів цієї фундаментальної праці, став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.

Посилання[ред.]

Джерела[ред.]

  1. Нарис у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
  2. Козлов Владимир Ильич (к шестидесятилетию со дня рождения) // ПМ. 2001. Т. 37, № 6.