Овод Валентина Яківна

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 20:58, 22 травня 2020, створена Perohanych (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Валентина Овод

Валентина Яківна Овод (народилася 18 травня 1947, в Носівці) — журналіст, поетеса, прозаїк громадська діячка.

Навчалася в Носівській середній школі № 1.

Громадська діяльність[ред.]

Організатор культурологічного центру „Спадщина” у місті Харкові, подвижниця Українського культурного центру.

Члена правління Харківського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, активний учасник харківського Євромайдану.

Валентині Овод 70[ред.]

Джерело: Валентині Овод 70, Літературний форум, 10 червня 2017

Українська Громадськість Харківщини і України урочисто відзначають 70-річчя від Дня Народження видатної української громадської діячки, невтомного працівника на культурно-просвітницькій ниві України, самовідданого, мужнього борця за утвердження й розбудову Української Держави, мови, культури, активного учасника і організатора громадських заходів і Перебудовчих процесів на Харківщині і в Україні пані ОВОД Валентини Яківни.

Овод Валентина Яківна народилася 18 травня 1947 року, в м. Носівка, Чернігівської області в українській родині, Ветерана Другої Світової війни. Розпочала трудову діяльність 1965 році робітницею на будівництві в м. Києві. Після одруження переїхала в Харків і поступила на філологічний факультет Харківського Державного університету, який закінчила в 1975 році.

Працювала педагогом, вихователем в освітніх та трудових колективах м. Харкова, вела культурно-масову та просвітницьку роботу. Проявила себе, як активна і видатна діячка культурно-просвітницьких і Перебудовчих процесів в Харкові та області кінця ХХ початку ХХІ століть, з 1986 р. і донині – секретар Культурологічного товариства «Спадщина» - 1-го в Харкові неформального громадського об’єднання, яке стало основою для формування та розгортання роботи багатьох інших громадських об’єднань в Процесах Перебудови, демократизації, боротьби за свободу і Незалежність України на Харківщині. Цій роботі приділяла велику увагу та зусилля по всіх напрямках діяльності товариства; була ініціатором і організатором культурно-масових заходів в Українському культурному центрі «Юність», багатьох загальноміських і обласних заходів Української громади; веде активну організаційну, культурно-масову і просвітницьку роботу в товаристві «Просвіта» ім. Т.Шевченка; виступає з культурно-просвітницькими програмами по Харківському державному і центрально-Київському радіо і телебаченні.

За активну участь у громадсько-просвітницькій роботі, Перебудовчих процесах зазнавала багаторазових репресій від органів тодішньої влади, 8 разів притягувалась до адміністративної і судової відповідальності; а в часи Незалежності – за відстоювання Державницької позиції та Державного Статусу Української мови неодноразово зазнавала нападів «тітушок», сепаратистів та інших ворогів України, внаслідок чого зазнавала побоїв, фізичних травм, ушкодження здоров’я тощо. Є членом Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих, Конгресу Української інтелігенції, Всеукраїнського об’єднання ветеранів тощо.

Співпрацювала з харківськими періодичними виданнями - з журналом «Прапор» («Березіль»), «Соціалістична Харківщина» («Слобідський край»), «Вечірній Харків», «Ленінська зміна» («Слобода») та іншими, з київським журналом «Київ»; була власним кореспондентом Всеукраїнського журналу «Україна». Член Спілки журналістів України. Автор кількох збірок оповідань, член Національної Спілки письменників України. Веде активну патріотично-виховну роботу.

В усьому, за що бралася, Валентина Яківна, проявляла завидну ініціативу. Своєю самовідданою, часто жертовною працею на ниві захисту та утвердження Української мови, культури, Української Справи в атмосфері зросійщеного Харкова, в боротьбі за демократичні перетворення, свободу і Незалежність України; розбудову та утвердження Української Держави, мови і культури понад 30 років діяльність Валентини Овод була невіддільною від цих вищеназваних процесів та інших соціально-політичних змін на Харківщині і в Україні.

За ініціативну добросовісну роботу нагороджувалася багатьма Почесними грамотами, відзначена персональною Подякою Президента України 2009 року та державною нагородою-медаллю «До 25-річчя Незалежності України».

Харківська та Всеукраїнська Громадськість здоровить Видатну Українку з Ювілеєм! Щиро зичимо успіхів та гараздів в усьому! Многая і Преблагая літа!