Розум Микола Олександрович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 20:16, 15 травня 2020, створена Perohanych (обговорення | внесок) (Родина)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Микола Розум

Микола Олександрович Розум (народився 7 листопада 1926 в селі Носівка — помер 13 березня 1977, українець) — працював у колгоспі «Паризька комуна», директором Носівського філіалу Ніжинського консервного комбінату. Учасник бойових дій Німецько-радянської війни, важко поранений, нагороджений медалами.

Життєпис[ред.]

До Німецько-радянської віни 1941-1945 років поєднував навчання в Носівській 7-річній школі і працею у колгоспі "Паризька комуна".

У 1941-1943 в окупованій Носівці працював у колгоспі та на Дарницькому вагоноремонтному заводі.

По поверненню радянської влади, 10 лютого 1944, в 17 річному віці Носівським польовим воєнкоматом призваний до Червоної Армії. Після закінчення учбової частини в м. Істра, направлений у бойову діючу Армію.

Визволяв Прибалтику, Прусію та дійшов до Німеччини. 19 травня 1945 !!! року в тяжких боях з фашистами, які пробивались до Союзників на Захід, в райні м. Аввельбера, північніше Берліну, був тяжко поранений ворожою мінометною міною.

Потребував довгого лікування. З 1945 по 1947 роки лікувався в шпиталях Групи Радянськіх військ у Німеччині. Звільнений з військової служби інвалідом 2 групи та відправлений у Носівській райвоєнкомат. З 1947 рік по 1950 періодично госпіталізувався у воєнні шпиталі Ніжина та Чернігіва для повторних операцій. За своє коротке життя переніс 24 фронтових операції. Шматки металу турбували все життя.

В 1947 році повернувся на роботу у колгосп "Паризька комуна". Працював садівником. У 1948 році продовжив навчання у Носівській середній школі робітничої молоді, яку закінчив у 1950 році.

1948 рік — навчається і закінчує школу садоводів у м. Городня Чернігівської області.

В 1950 влаштовується різноробочим на Плодоовочеву базу імені Анастаса Микояна (філіал № 3 Ніжинського консервного заводу). Пройшов всі робочі спеціальності.

У 1958 році вступає на заочне відділення Роменського сільгосптехнікуму по спеціальності "Плодоовочівництво", який закінчує у 1963 році з червоним дипломом.

Кінець 1950-х. Працює на посаді агронома-заготівника філіалу № 3, а в 1960 році призначається його директором. У 1964 році вступає на заочний відділ Української сільгоспакадемії в м. Київ. Закінчив 3 курси. За станом здоров'я був вимушений перервати навчання.

13 березня 1977 року помер у 50-річному віці.

Родина[ред.]

У 1948 створив сім'ю з Мухою Ганною Андріївною. В них народилися донька Валентина (1949) і син Олександр (1952).

Спогади сина про батька включені до статей Енциклопедії Носівщини:

Відзнаки[ред.]

Нагороджений бойовою медаллю «За відвагу» та медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»"