Шаула

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Шаула — носівське прізвище

Козацько-старшинський, згодом — дворянський рід

Джерело: Томазов В.В.: ШАУЛИ, Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл..

Шаули — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Семена Шаули., носівського сотника (1675).

  • Його син — Федір Семенович (серед. — 2-га пол. 17 ст.), носівський сотник (1675 — імовірно, 1682), онуки —
    • онук Семен Федорович (р. н. невід. — п. до 1749), носівський сотник (1707—10, 1718—19), та
      • правнук — Андрій Семенович (бл. 1699 — бл. 1770), київ. полковий обозний (1737—38), учасник Польського (1733) та Очаківського (1737) походів, та
      • правнук — Карпо Семенович (бл. 1703 — до 1792), носівський сотник (1735—64), учасник Низового походу (1725—29).
    • онук Григорій Федорович (1-ша пол. 18 ст.), носівський сотник (імовірно, 1710-ті рр.),

До цього роду також належали:

  • Іван Прокопович (р. н. невід — п. 1735), носівський сотник (1727—35);
  • Іван Карпович (бл. 1743 — 1789), носівський сотник (1771—79);
  • Андрій Якович (бл. 1729 — бл. 1800), носівський сотник (1767), полковник 1-го компанійського полку (див. Компанійські полки; 1770—78), учасник російсько-турецької війни 1768—1774.

Рід внесений до 2-ї частини Родовідної книги Чернігівської губернії.

Споріднення цього роду з відомим ватажком козацького повстання 1594—96 під проводом С.Наливайка Матвієм Шаулою документально не доведене.

Література:

  1. Барвинский В.А. Генеральное следствие о маетностях Миргородского полка: 1729—1730. Полтава, 1912
  2. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 5, вып. 4. К.—СПб., 2004

Шаули

Джерело: Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. – К.: «СтиК 59 лос», 2009. – 432 с. ISBN 978-966-8009-84-6 Посилання
  • Шаула Андрій Семенович (бл. 1699 – 1767 – ?) – бунчуковий товариш у Київському полку (з 1735.25.11), полковий обозний київський (з 26.11.1737), брав участь в польському і очаківському походах. Д.: Тетяна Михайлівна N (бл. 1705 – ?).
  • Шаула Андрій Якович (1729 – 1798 – ?) – навчався у КМА, службу розпочав з 1748 р., військовий канцелярист ГВК (1749 – 1763), військовий товариш (з 24.10.1763). У 1763 р. старшина і козаки Носівської сотні просили призначити сотником його замість Івана Шаули. З 1767 р. тримав носівське сотенне правління, бунчуковий товариш (1770.1.11.), з 16 листопада 1770 р. полковник 1-го компанійського полку. Підполковник (з 1776.28.04.), в тому ж званні звільнений у відставку (з 18.05.1778 р.). Предводитель дворянства Ніжинського повіту. Мав 411 куплених і спадкових душ в Ніжинському повіті (1787). Д.: Настасія Іванівна Нестелій (1743 – 1780 – ?), донька сотника басанського. Мали доньку Єфросині (1790).
  • Шаула Антін – син бунчукового товариша. Абшитований бунчуковий товариш у Київському полку (1772). Д.: NNN, донька значкового товариша.
  • Шаула Григорій Федорович – бунчуковий товариш, сотник носівський Київського полку.
  • Шаула Іван Григорович – значковий товариш (? – 1725 – 1761 – ?), бунчуковий товариш.
  • Шаула Іван Карпович (1743 – 1789) – службу розпочав з лютого 1760 р. військовий канцелярист ГВК, військовий товариш (з 1765.18.08.), сотник носівський Київського полку (з 1770.12.08./1771.10.04.), ротмістр Тверського карабінерного полку (з 15 квітня 1787). Підданих не мав (1779). Д.: (бл. 1771) Ганна NN (? – ран. 1779), донька бунчукового товариша. Мали синів Михайла, Івана.
  • Шаула Іван Романович – значковий товариш Київського полку (1725).
  • Шаула Карпо Семенович (бл. 1703 – 1790 – ран. 1792) – службу розпочав з 1725 р., бунчуковий товариш, в низовому поході (1725 – 1729). Козаки сотні відмовлялися обрати його сотником, але все ж він став ним – сотником носівським (1735.31.12 – 1764). У 1736 р. скаржився на бунчукового товариша Степана Бутовича за звинувачення у сприянні втечі в’язня та привласненні його маєтку. В цьому ж році побив ад’ютанта князя Гесенського князя Василя Оболенського на носівському поштовому дворі. У 1740 р. здійснив наїзд на хутір і захопив худобу у ніжинського купця Івленка, побив підданих фельдмаршала Мініха та захопив їх коней та угіддя у с. Глибів Остерської сотні. У 1749 р. забив у ножні і ручні колодки Івана Лоленка з дружиною, побив його до смерті. У вдови Марії Пилипихи вирубав гай. У 1759 р. загострилися його стосунки з носівськими священиками. У 1760 р. на нього скаржилися козаки сотні за побої, захоплення ґрунтів і рухомого майна, примушення їх до приватних робіт. Абшитований бунчуковий товариш, мав 46 спадкових підданих в Ніжинському повіті. Д.: 1) (? – 1743 – 1790 – ?) Ганна Іванівна Желяховська, донька бунчукового товариша. Мав синів Івана (сотник) і Родіона, доньку Меланію.
  • Шаула Михайло Іванович (бл. 1777 – ран. 1798) – значковий товариш.
  • Шаула Петро Григорович – козак, значковий товариш Київського полку (1725.26.05. – 1754 – ?). У 1754 р. з братом Іваном подали до ГВС позов на своїх рідних дядьків – обозного полкового Андрія, бунчукового товариша Якова і сотника носівського Карпа Шаул за захоплення спадкових маєтностей.
  • Шаула Петро Іванович (бл. 1715 – ран. 1786) – значковий товариш (1767), мешканець носівський. Д.: Феодосія Прокопівна N (бл. 1720 – ран. 1785).
  • Шаула Прокіп Семенович – бунчуковий товариш у Київському полку (з 1735.25.11).
  • Шаула Семен Федорович (бл. 1645 – 1737 – ран. 1749) – сотник носівський (1707 – 1709). 19 жовтня 1709 р. отримав гетьманський універсал на військову частину млина Петрового на греблі Кучевській на р. Остер. 17 травня 1710 р., будучи відставлений від уряду, з братом і братаничем взятий під гетьманську оборону і бунчук. Отримав дозвіл шинкувати горілку однією коморою без покухового збору. Вдруге обраний сотником (1718 – 1719.03.). Звільнений з сотницького уряду за захоплення майна жителів сотні, зловживання, привласнення ратушних грошей. 23 жовтня 1719 р. суплікував про надання права збору військової частини з млинів на Петровій греблі та надання козаків-курінчиків. Значний військовий товариш Київського полку (1720 – 1722), бунчуковий товариш (1723 – 1735). У 1725 р. захопив ґрунти у Івана Чепурки, вола у козака Семена Бровки, у 1729 р. захопив частину з млинового збору у значкового товариша Ярмоли Борисова. 25 листопада 1735 р. абшитований. Д.: 1) Ганна Радіонівна Потоцька. 2) Євгенія Казимирівна Розумовська. 3) Уляна Леопольдівна Радзивілл.
  • Шаула Федір Андрійович (бл. 1739 – 1790 – ран. 1798) – значковий товариш Київського полку, сотенний осавул І компанійського полку, абшитований військовий товариш (з 11.05.1775). Мав володіння у с. Заворичах (1766), 95 спадкових підданих (1787) в Ніжинському повіті. Д.: (бл. 1771) Варвара Іванівна Малютіна (бл. 1746 – 1798 – ?), донька священика носівського.
  • Шаула Яків Семенович (1719 – 1782 – ?) – син бунчукового товариша, бунчуковий товариш у Київському полку (1737 – 1767 – ?) записаний до компуту бунчукових товаришів у Київському полку за заслуги батька і братів. В жовтні 1749 р. за служби йому надані вільні військові посполиті та військова частина у млині на греблі Петрівській на р. Остері. Абшитований бунчуковий товариш (? – 1782 – ?). Д.: Марія Лаврінівна Дуленко (бл. 1708 – ?), донька купця.

Див. також

  • Шаулина могила
  • Шаула Микола Захарович — землевласник, земський начальник 3-ї дільниці Ніжинського повіту, губернський секретар. Його маєток і землі знаходилися на Вербові. Був меценатом спорудження і попечителем Церковної другокласної школи.

Посилання